Секс – це одна з найбільш інтимних сфер життя, де відбувається чимало явних і неявних процесів, багато з яких носять лише психологічний характер. Обмеження суспільства, індивідуальна історія дорослішання накладають відбиток на кожного з нас. Психологія сексуальності охоплює набагато більше, аніж тільки секс, адже в сексуальності конкретної людини відображаються всі її внутрішні перешкоди та свободи.
Як би ми не прагнули відповідати абстрактній «нормі», правда полягає в тому, що сексуальність – та сфера життя, де людська індивідуальність проявляється найяскравіше. Кожен з нас є неповторною сексуальною істотою.
Та одночасно всі ми сформувалися під впливом загальних соціальних умов, володіємо набором характерних для нашого суспільства уявлень про секс і сексуальність. Багато які з них не приносять жодної користі, або ж відверто шкідливі, болючі та суперечливі. Більшість установок ми увібрали із загального культурного простору, несвідомо та мимоволі – так, що навіть не розуміємо, звідки з’явились численні напруження та упередженість.
Нас не навчають з дитинства шанувати свою тілесність та її природні прояви. Навпаки, завдяки вихованню, ми навчаємося соромитися своєї сексуальності, ще не знаючи, що вона собою являє. З покоління в покоління, від батьків дітям передаються вина, сором та різноманітні упередження.
Впродовж століть секс був територією замовчування та пригноблення. По світу поширювались, передаючись з покоління в покоління, деякі жорсткі норми, заборони і міфи. Сьогодні ми з вами знаходимося у більш вигідному становищі, адже живемо в період, коли про людську сексуальність вчаться говорити відкрито, присвячують їй наукові дослідження, ініціюють соціальні програми. У відкритому доступі з’являється все більше інформації про неоднорідність сексуальних потреб і можливостей. Поступово, досить повільно людство починає визнавати, що в цій сфері набагато більше багатства та розмаїття, аніж вважалося раніше.
Усвідомлено чи ні, але такий самий шлях (який нині проходить все людство) прагне пройти і кожен з нас. Це шлях від умовчання та сорому до визнання і чесного дослідження власної сексуальності, до її прийняття і все більшого розкриття у стосунках. Це шлях до того, щоб звільнитися від кліше, які транслює суспільство та кіноіндустрія, і відкрити свою власну сексуальну унікальність, задоволення, щастя. Це шлях до того, аби дозволити собі себе.
Психологія сексуальності теж переживає зміну парадигми. Там, де раніше фахівці бачили порушення сексуальної поведінки або хворобу, сьогодні навчились розшукувати і знаходити життєстверджуючі смисли і особливі ресурсні стани [1].
Навіщо і для кого?
У нашому суспільстві побутує уявлення, що обговорювати свою сексуальність з сексологом або психотерапевтом допустимо у двох випадках: при наявності серйозних проблем у сексі, або якщо сексуальність травмована (наприклад, людина захворіла або піддалася насильству). Але це справді вузьке, обмежуюче бачення.
Сексуальність – та сфера, де у кожного є свої обмеження, і ці обмеження здатні викрадати значну частину задоволення. Навіть коли ви зростали у атмосфері любові, в повній та дбайливій родині, ніколи не стикалися з домаганнями і насильством, ваша сексуальна орієнтація цілком традиційна, а секс з партнером хороший, частина вашої сексуальності все одно знаходиться в тіні. Тому що вся історія людства сповнена насильства, наше суспільство диктує жорсткі та нездорові норми сексуальної поведінки, а засоби масової інформації та кіноіндустрія підспудно насичують нашу підсвідомість помилковими цінностями, кліше і штампами.
Наприклад, дослідження показують, що сьогодні більшість хлопців формують уявлення про свою сексуальність і секс в цілому, ґрунтуючись на порно [2]. Хоча порно, створене чоловіками для чоловіків на основі популярних чоловічих фантазій, має не більше стосунку до реальної сексуальності, аніж фантастичний голлівудський фільм до реального життя. Звідси – спотворені уявлення про норму і сексуальне задоволення. І звичайно, безліч незручних сюрпризів при зустрічі з реальними партнерками.
Крім того, сексуальні потреби та вподобання можуть сильно змінюватися з часом, відрізнятися при взаємодії з різними людьми, тож до цього доводиться додатково адаптуватися. Багато пар страждають через те, що партнери мають різну статеву конституцію та значно відрізняються за рівнями сексуального потягу.
На жаль, для багатьох з нас управління власною сексуальністю зводиться до жорсткого придушення тих еротичних імпульсів, які здаються дивними, несвоєчасними, або навіть шкідливими. Моментами здається, що нас зраджує власне тіло.
Але в природі немає випадковостей, все має свій смисл. Можна розшукувати тілесну мудрість та слідувати їй. Нас цьому не навчали з дитинства, тому що не могли навчити, але ніколи не пізно надолужити втрачене. На жаль, сексуальність – та сфера життя, де ми платимо найвищу ціну за невігластво, часто навіть не підозрюючи, наскільки багато втрачаємо.
Наша сексуальна природа багатогранна та приховує в собі величезні ресурси. Вона відкриває необмежені перспективи для розвитку особистості, збільшення задоволення, навіть духовного зростання. Тут завжди є що досліджувати, розвивати, розкривати, примножуючи свободу, силу особистості, здатність до переживання насолоди.
Сексуальність – та сфера життя, де ми найчастіше дивуємо, або навіть шокуємо самих себе. Тому що живе життя, яке струмує крізь нас та втілюється у сексуальності, не здатне відповідати очікуванням і прагматичним міркуванням. Багато хто з нас стикається з особливими душевними і духовними станами саме завдяки сексу, або лише завдяки йому [3]. На жаль, багато людей також пов’язують з сексом найгірші моменти у своєму житті та потребують тонкого і дбайливого зцілення травми.
Обговорення сексуальності робить нас вразливими, вимагає особливої чуйності та поваги, дуже дбайливого ставлення та уваги до особистих кордонів. Багато хто соромиться говорити про неї: для когось це сфера життя, оточена скромним мовчанням, а хтось легко вміє говорити про чиїсь сексуальні пригоди і пристрасті, але не про власні. Багатьом складно обговорювати свій секс з інтимними партнерами, і при цьому легко – з друзями. Навіть звернувшись до психолога, хтось готовий говорити про сексуальні проблеми на першій зустрічі, а хтось наважується на це лише при тривалій терапії. І все це абсолютно нормально.
Загалом, процес зцілення сексуальності значною мірою пов’язаний з тим, щоб визнати і нормалізувати вже існуючий досвід, розгорнути його глибше, підтримати та знайти йому вірне місце в житті.
У моєму розумінні та моїй робочій практиці психологія сексуальності присвячена не так проблемам, як їх рішенням. Люблю працювати з будь-якими темами навколо сексу саме через величезні, унікальні ресурси і багатства особистості, які приховані за кожним запитом, навіть самим болючим. Адже за будь-якою, навіть дуже серйозною сексуальною проблемою, незвичайним потягом або еротичною фантазією можна віднайти цінні ресурси для розвитку та важливі, життєствердні смисли. Усі ці багатства в самому собі клієнт зможе відкривати, звільнивши їх від наносного та неприємного. Адже людська сексуальність по суті своїй потужна і глибинно оптимістична – хоч би як нас намагаються переконати у протилежному.
1. Alexey Razumov. A process-oriented awareness journey: exploring sexuality and magnetism using processwork techniques, 2017
2. Cindy Gallop. Make Love Not Porn, 2009
3. Jan Dworkin. Make Love Better, 2019
Катерина Котенко
