Ми знаємо, що довіру у стосунках легко зламати, але дуже важко повернути. А без довіри справжня близькість неможлива.
При роботі з парами часто постає виникає питання: де та межа, до якої ще можна повернути довіру, якщо близька людина обманула тебе в чомусь важливому? Чи можна зберегти довіру, не відчуваючи себе при цьому по-дурному, неначе ти принижуєш себе та заохочуєш себе обманювати? Дітей в цьому місці можна виховувати, дорослих … з ними все набагато складніше.
В цілому, кожен знаходить для себе відповідь сам. Бути обманутим – боляче, але дуже інформативно, якщо цією подією правильно скористатися. Адже той, хто вчиться у подій свого життя, ніколи не стане тим, хто програв. Твоя довіра іншому – це твій стан, а отже ти можеш ним управляти.
Якщо тебе обдурили – це поважна причина перш за все подбати про себе. А ще – відповісти собі на кілька запитань.
Наприклад:
• Що нового рветься в моє життя разом з цією неприємною подією?
• Що зі звичного варто змінити, трансформувати або відпустити?
• Від яких ілюзій про себе та іншого мені варто відмовитися?
• На що можна спиратися, щоб не відчувати себе жертвою обману або зради?
• Чи була це пряма брехня, або від мене дещо приховали?
• Чи вперше обманює ця людина, тільки мене чи інших людей також? Чи траплялося зі мною подібне раніше, у стосунках з іншими людьми, за яких обставин?
• Про яке ставлення до мене свідчить цей обман? Чи був він імпульсивним, необдуманим або продуманим, спеціально прихованим?
• Як той, хто мене обдурив, ставиться до свого вчинку, чи здатний його обговорювати?
• Як я сприймаю цей обман, як він співвідноситься з моїми глибинними цінностями?
• Якими почуттями та ідеями обман породжений (страхом, зневагою, бажанням тебе захистити, забобонами, зневірою, дефіцитом поваги, бажанням спростити собі життя, давньою звичкою обманювати в цих випадках, чимось іншим)?
• Чи пов’язана інтенсивність моїх переживань з вагомістю обману, його формою, або ж з самим його фактом? Чим ближчий та важливий той, хто обдурив, тим обман болючіше ранить, коли буде виявлений.
• Як я можу відшкодувати завданий мені обманом збиток? Що потрібно для цього зробити?
• Де та межа, коли відповідальність за обман адекватна, достатня, але не надмірна?
• Як цей обман влаштований за своєю структурою та значенням особисто для мене? Наскільки це збігається зі сприйняттям іншого боку в конфлікті?
Адже обмани бувають різні.
Є обмани, які руйнують стосунки під корінь, підриваючи саму їх основу, на якій все будувалося. Коли ти не зможеш продовжувати стосунки, не зрадивши себе та свою мрію про справжнє та глибоке партнерство, співтворчість, близькість.
Є обмани, які створюють у стосунках кризу, кричать про необхідність радикальних змін. Тоді, заспокоївшись, можна разом розглянути – які потрібні зміни і як їх організувати. Зрештою, нас не навчали в дитинстві, що обманювати своїх близьких врешті решт невигідно.
Є обмани, які партнери ігнорують, або ж сприймають як дозвіл брехати у відповідь. І тоді стосунки начебто зберігаються, але дистанція зростає, тут вже не до близькості. Що ж, так багато хто живе, багатьох це влаштовує. З іншого боку, будь-яка брехня затратна, в результаті все одно її доведеться чимось оплачувати.
Є обмани мимовільні, коли перш ніж обдурити тебе, людина помилилася сама. І тоді їй потрібен час, сили і навіть моральна підтримка, щоб побачити неприємну правду про себе. Якщо, звісно, на те є бажання та цінність близькості для неї справді велика.
Є обмани «багатошарові»: коли людина лише робить вигляд, що помилилася сама або щось не так зрозуміла. В таких випадках доводиться довіритись своєму тонкому чуттю, згадуючи дідуся Станіславського.
Є обмани агресивні, коли той, хто обдурив, напряму звинувачує обманутого – в чому завгодно, хай навіть у брехні. Від подібних маніпуляцій краще триматися якнайдалі, а то можна випадково зруйнуватися і не помітити.
Є обмани, яким передував невербальний запит. Тобто хтось із пари насправді бажає бути обманутим, йому так зручніше, безпечніше. Часом людина сама того запиту не усвідомлює.
Ох, бувають навіть обмани, мало не заохочувані нашим суспільством, коли хтось із пари вважає їх нормою, а інший почувається обдуреним і страждає.
Стільки всього, непросто розібратися …
Але все-таки, якщо обман якось так розкрутити по ниточках та розставити по поличках, відсторонитися від бурі емоцій і розглянути його з різних боків – можна багато чого довідатись про себе. Знайти цінні відповіді. І прийняти обґрунтоване рішення щодо продовження стосунків у майбутньому.
Що б там не трапилось, обман надає нам можливість по-новому осмислити ідентичність – що свою, що того, хто обдурив. Інколи в результаті навіть хочеться подякувати комусь за обман – адже ти можеш більше не розтрачувати сили і час на стосунки з тим, хто ненадійний. Або зрозуміти, що в даному випадку все не так страшно. І позбавлятися зайвої драми.
